Дощик сльози проливав
над вечірнім містом й мокрі очі
все ховав від байдужих тіней...
Там кохання, радість, сміх,
безтурботність, гомін - а у серці
в нього лиш незамінний сором.
Сором за своє життя, за мрії,
за коханий доторк, за жагучий
та нестримний, за люблячий
той погляд...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design