Підросли в гніздечку ластів'ята
І літати вчаться у батьків,
Кожне літо бачу коло хати
Упродовж усіх своїх років.
Ще вони далеко не літають
Бо невмілі, як всі малюки,
Швидко час мине і пташенята
Скоро зашугають у хмарки.
Втомлене... Навчалося літати,
Серденько малесеньке тремтить,
Чорні оченята намистини,
На мотузці - ластів'я сидить.
Миле пташенятко не втікає,
Диво-дивне. Як так і чому?
Вказівним я пальчиком легенько
Спиноньку погладила йому.
