Велика риба враз маленьку стріла.
Мала якраз на сонці мило грілась.
- Чи ти дивак, смільчак, чи геть дурненький?
Великі риби в нас їдять маленьких!
- Звичайно, знаю. - враз мала зітхає.-
Ходім, якусь малечу пошукаєм.
У тої шок! На лоба лізуть очі!
От молодь нагла! Знать тебе не хочу!
Втекла велика вмить кудись зі злості.
Мала й собі до друзів трохи в гості.
Як ти себе поставиш серед люду,-
То так до тебе й ставитися будуть.
