Під руку з Місяцем грайлива Нічка ніжна
Розсипала зірок безмірний глек.
Приспала хутір, втомлених лелек,
Під руку з Місяцем грайлива нічка ніжна.
Старого тину хворий поперек,
Підперла пара юних соняхів потішних.
Розсипала зірок безмірний глек
Під руку з Місяцем грайлива Нічка ніжна.
Удвох, під хатою, сидять кохані нишком,
Мов парочка зворушливих лелек.
Щоб не сказали люди слово зле –
Удвох, під хатою, сидять кохані нишком…
Весняна ніч, мала для них, але
Робота вранці – то ж прощаються поспішно.
Мов парочка зворушливих лелек.
Удвох, під хатою, сидять кохані нишком.
Усе забулося у снах своїх безгрішних,
За день зігравши тисячі ролей.
Травнева українська ніч у нас – розкішна:
Затихло все… старе спить та мале,
Вона ж - із справжніх Сонних королев.
Приспала серед двору навіть пса і кішку.
Блукає між заквітчаних алей
Під руку з Місяцем грайлива Нічка ніжна.
/Надихнув живопис Олександра Мицника "Хутір вночі"./
