на моєму граніті поставте купчастії хмари
і щоб слід літака що дугою пішов на грозу
а під ними чиясь голова догори в окулярах
і ще віршик рукописним шрифтом на самім низу
хай малесенькі літери створюють смертнеє тіло
опадають на ґрунт і втікають у стиглу траву
а із неї до хмар і хай буде усім зрозуміло
що я й досі невидимий ніби в повітрі живу
