Все, що ми називаємо магія,
То лише відголосок реальності
У сприйманні чудес векторальному,
У суспільстві наскрізь аморальному.
Ми за гроші купуємо радості,
За повагу сприймаємо ввічливість.
Ми не чуємо заклик до єдності,
У зневірі – порок непокірності.
Серед нас, як чума, бродить зрада
Спокушаючи душі за срібники.
Піддаємося лестощам ката,
Потоптавшись ногами на гідності.
Час занепаду згине у вічності,
Буде соромно нам за зневіреність
Бо реальність, як магія совісті,
Нас поверне до справжньої дійсності.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design