чекаю мудацьких рецензій
на цей мудацький і нещирий вірш
х....
Іринці присвячую
Ти така загадкова, мов якесь диво світу –
Не розгадати тебе ніколи.
Ти можеш дивитися в очі глибоко
І не розуміти при цьому нічого.
Я стелюся рядном перед твою красою –
Тебе ж це не хвилює,
Бо я тобі не пасую
Тобі не потрібен такий маргінальний,
А я б хотів подивитись яка ти в коханні,
Відчути твою нестримність,
Я хотів би втопити свої бажання
В нетрях твого тіла
Я хотів би влізти до тебе всередину
І прожити там все життя
Я хотів би ввійти у тебе й вперед
Вирушити без вороття…
