Ви бачили колись, як плаче серце,
Коли його розтоптано, мов листя.
Що золотом вогненним в ноги пада?
Як серце жухне, втомлене від зради,
Лунають сумом інтервали терцій
Мінором у коханні світлім, чистім?
Як жовте листя, на вітру роздерте,
Несе немилосердно буревієм?
Він їх красу руйнує всю, ламає,
Жбурляє, б’є та нівечить нагаєм.
Додолу падає багряне майже мертве.
(І золото в жорстокості тьмяніє…)
Все ніжне, тепле, радісне й щасливе
Дісталося невдячному шаленцю,
А він чутливе розтоптав ногами.
Звучить кохання в сумовитих гамах,
І те, що б’ється ще – це просто диво.
…Ви бачили колись, як плаче серце?
ID: 907711
автор: Білоозерянська Чайка.
