Рипнули двері.
Вертають дівчата
До хати,
В якій тихо
Мовчить піч.
Сплять матері,
Яким сниться те,
Що було колись.
А нині
В чужині
Дівчата наші
(Де яки вже й ні)
Вже не наші
Живуть містом.
Рипить душа
Не двері
А матері
Плачуть в кулак
І тужать
За минаючім світом.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design