У нас з тобою так нічого і не вийшло –
В садах вишневих почуття навік згубилось.
І білоквітним сумом плаче вишня,
За тим, що бути разом не судилось…
Розвів стежками в різні боки нас Всевишній –
Серця самотні хочуть інші відігріти.
…Лиш в спогадах щасливих – квітне вишня,
І цей солодкий, ніжний запах літа…
Нам не забути більше зустріч дивовижну,
Про неї місяць нагадає в сумі ночі,
Згадаємо в цвіту ми нашу вишню –
І серце - її соком кровоточить.
Самотньо плаче дощ, сумує від утрати,
Бо знає, я для тебе
назавжди́ - колишня.
І тільки в серці буде квітувати
У кожному із нас – ця біла вишня…
ID: 878768
автор: Білоозерянська Чайка
