дивлюсь я в обличчя іноді
водіїв дорогих іномарок
і кожного разу я нехотя бачу
таке що собі уявити
я мав би того спозаранку
що вже десь і колись його бачив
як ідуть вони строєм і горді
як немає в них сумніву в серці
як багато їх в їхній когорті
як говорять вони всі відверто
замість того від них і постійно
перебірлива чується лайка
розтрощити понищити здерти
а хто проти то фак йому фак ю
перехрестя червоне терпіння
презирливі в дзеркалі губи
надмірна брова не здригнеться
непорушна від гріхів аж зо дня Сотворіння
невдоволеність закам’яніла
всім і всіма
на стошаровій машкарі личини
яка беззаперечно почне змінюватися і змінюватися
якщо почати раптом ту машкару стягувати одну по одній
шар за шаром стягувати і стягувати і викидати геть
і за кожною стягненою буде наступна і наступна
а звір всередині за ними починатиме беззастережно вити
а далі буде завивати і звиватися
борсатися і вигинатися
кружити кружляти і крутитися
судомитися корчитися і прикидатися
буде здаватися всіма відомими і невідомими тваринами і рослинами
буде вигадувати брехати і канючити
буде плакати і сміятися співати і знову вити
буде проситися їсти а потім проситися пити
а машкара все буде стягуватися і стягуватися
зніматися і зніматися
і звір
нутром своїм відчуваючи
що неминуче ось-ось прийде секунда
коли злізе остання маска з лиця
останній захист
і світ побачить його справжнє природне обличчя
і зміниться мабуть до нього назавжди
безсумнівно зміниться до нього назавжди
звір і сам починає змінюватися надзвичайно швидко
так швидко що вже давно перевалило за сотню стягнених масок
а вони все наростають нові і наростають
і ніхто їх давно вже не рахує в чеканні
а як виявилось дві передостанні
поморщилися зовсім так
ніби й не вони були тільки що на цьому місці
а остання за ними відпала сама
і явилася світу дитяча невинність
первинна невпевненість і швидкоплинність
вашого прибережного життя
коли ще батьки розуму вчили
до рук більше ніж до голови
замість м’язів паплюжили крила
і казали
що як дозволяють то так і живи
