Не спиться бабі Прісьці
Не спиться, хоч ляж та вмри
А снігу насипало аж по вікна
Місяць пикатий до шибки тулиться
Видно у хаті, що бери та вишивай
Крутиться баба, ліжко скрипить
Чи то кості скриплять, старі вже, позношувались
І нащо те довголіття, думає баба
Як усе болить і сили нема
А смерть не йде та й не йде
Кіт згорнувся коло груби, гріється
Блисне оком проти місяця і знов спить
Ото тільки й хазяйства у баби
Що цей кіт та три курки у хліві на сідалі
Та ще півень отой, що б‘ється
Його зарубать би треба, а шкода
Лежить баба, лежить, хати рахує, де капусту варила
А такої капусти доброї, як у баби, ніхто не зварить
Кличуть і на весілля, і на похорони, і на виряжини
Ніде без бабиної капусти не обходиться
У Явдохи Гусачки тричі варила
І як Тонька заміж ішла, і як Галька, і як Сергій повісився
І в Лебеденків тричі - це ще як Петра в армію брали
А тоді як Надежду оддавали заміж, ну і за бабу Лебедиху
А в Олени Панчихи двічі
За Карпа покойного один раз, а другий за Тетяну
Якась вона змалку невдатна була
Недовго й жила, Царство їй Небесне
П’ятдесят три двори баба нарахувала
І якби ото тільки по разу, а то ж по два чи й три
Уже не одну вчила, а ніхто такої капусти не зварить, як баба
Вже й ноги не дуже ходять, і очі не дуже бачать
А люди кличуть і кличуть
І як тут умреш?
А курей на кого покинеш? А кота?
Хата стара, ніхто більш тут не житиме
Курей, може, хто забере
А кіт, куди той дінеться
Вони, коти дому держаться
Його світ за очі завези, а він назад прийде
І людина так дому не держиться, як той кіт
А годувать його хто буде?
На одних мишах попробуй проживи
Ох, як же тут умреш
Крутиться баба, стогне
Крижі ниють
А місяць на небі світить, як намальований
