|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51005
|
| Рецензій: |
95756
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 49279, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.143.218.146') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Всеволод, 15-02-2021
|
Забаг раптово пан Вітряк
Піти на Дон Кіхота:
- Чого мандрує цей дивак,
Не сіє, не молотить?
Не грушки кислі їсть щодень,
А білу паляницю.
Для мене мусить день у день
Він молотить пшеницю!
Пішов в похід Вітряк між жит,
Крізь річки та болота...
Зійшовсь на графовій межі
Нападник з Дон Кіхотом.
- Драконе, з шляху маш зійти!-
Безумець блідне, злиться.
- Для мене, діду, будеш ти
Вік молотить пшеницю!
- Зламав колись об тебе спис,
Та є ще честь і віра.
Ти, Санчо, під осла заліз?
Де бойова сокира?
Сокира в стіни, двері - бах!
Тріщать чавунні скрепи.
А Санчо витяга крем'ях,
Вогонь біжить по бур'янах,
Іскра шука смолистий дах,
Сокира двері щепить.
- Здаюся! Лицарю, твій рід
Постачу хлібом чесним!
- Драконе, ти мене в Мадрид
На спині маєш нести!
Задерся схиблений на дах
І хвалить краєвиди.
Вітряк зі скрипом - ох та ах -
Чвалає до Мадрида.
Там зустрічала трьох невдах
Еліта чорнорота:
- Немає розуму, та стяг
Ще є у Дон Кіхота!
28.06.2016
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
