Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 49270, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.222.169.53')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Ще одна історія з Саду

© Ольга Ярмуш, 13-02-2021
Ця історія про дім, у якого випростуються крила і він відлітає по осені.
Ця історія про сад, який виріс на доброму ґрунті і не зміг заяблучитись.
Про жінку, яка дивиться у вікно в надії побачити ангелів, знаки чи судженого.
Про слово «вірю!», про почуття віри, за якими ховається тінь приреченості.

Ця історія про те, як вона змирилась, а він не зміг,
і тому серед всіх канонів, заповідей і доріг
він обирав її, а вона – те, що, напевно, не мало значення,
обоє, між тим, мали дар яснобачення.
Вона бачила сни, і у них вони йшли над розлукою
плече до плеча, тримаючись міцно за руки,
на південь чи захід – не важливо, важлива була дорога
крізь хащі, руїни, болото… З ним. А не без нього.

Він бачив майбутнє – те, що збувалося рано чи пізно.
Їх він бачив разом, боровся за це, як за Отчизну.
Боровся, як тигр, як солдат або одержимий,
боровся, бо знав – є ймовірність, що стануть чужими,
чужими!..

І була пора, коли каміння збивалося в зграї, ставало диким,
коли розлилася ріка між жінкою та чоловіком,
коли зіткалася карма, в плодах дзвеніло насіння,
коли заплутались дні в тенетах космічної волосіні.
І зриме ставало зримим, а незриме незримим,
і люблячі на життя стали чужими. Чужими…
І була пора сказати «Пора…» й «Спасибі!»,
бо Сонце розлуки  у Діві, а Сонце надії у Рибі –
і сад омертвілий цвістиме, коли стане свідомий миті,
що любов – це завжди і всюди, це єдине реальне у світі,
а двоє – це корінь і крона, це плід, це дорога, це рими…
І станеться тільки те, що виберуть два одержимі.
І станеться дім, і весна, і бесіда душ в позачассі,
і кава, яка холоне у одній на двох білій чашці,
і спокій – нарешті! – і тихі вечірні розмови,
і все велике  й мале, що таїться у смислах любові.

Ця історія про те, що ніщо не буває простим – ні любов, ні її визрівання.
Що іноді світ піднімає на неї сокиру, але ангели завжди стоять на варті.
Ця історія про те, що шукаючи, можна втратити, а втративши – знайти!
І дочекатися в кінці урожаю перших спізнілих яблук…

VIII.2020

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Dj. Djojz, 17-02-2021
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72004914283752 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …