Тут де ми поеми не пишуть комусь
Бо в словах полова роїлась чомусь
Мізерна без зерна бо мудрості цвіт
Безсилий прогнилий не піде у світ
А де ми підемо у весняні дні
Надії і мрії зігріють вогні
І святість до хати тихенько ввійде
Кімната багата тим що принесе
Нас роки потоком облили де ми
Присіли і жили щоб здійснити сни
Тут сліди прадідів вписали в душу
Ми діти всесвіту лиш рідну землю
Нам треба як небо любити всі дні
11.02.2021р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design