І раптом - світло!
І вихід - прямо на великий лід.
Ледь завагання ще на старті.
І ось - роз´їзд. Низький уклін.
І тиша в залі - тятива нап´ята.
Бариться перший мелодійний тон.
І завмирання.. і чекання
на довгожданий доторк снів..
Форте! Піано.. - полилóсь!
Видих і вдих - адреналін,
шалений і нестримний страх -
ось перший поштовх серця
(як же зашкалює!) -
ось перший, ще непевний,
та другий, вже певніший крок
і..
попливла-попливла королевою,
чорним казковим лебедем -
глядь, як пишуть і креслять
по льоді каракулі-лінії
срібні ножі ковзанів!
Сальхов,
подвійний:
все обертом-обертом -
голова і весь білий світ -
як же низько хмари над містом -
чезнуть в завісі туманній шпилі.. -
Упала!
(та встала, роздихала -
то ж не біда у двадцять ще літ!) -
і знову роз´їзд, фігури, стрибки..
Петлею потрійний Рітбергер:
як у мреві десь там, з-поза хмар
цівочка - ниточка світла -
скляніє залежаний сніг..
І сонце, і небо, і вітер! -
тріпоче кришталь павутинний,
проміння на кінчиках вій..
..Та ще раз падіння.
І ще одна ґуля і біль -
(вже тридцять, неуспіх надій)..
Та.. the show must go on! -
амплітуда граційних фігур і сповільнення
(треба ж плисти до останнього!) -
і через мить уже знову стрибок і політ -
сам Аксель в чотири оберти -
окрилене, серце окрилене!
(чи зловив ти його, мій коханий, зловив?) -
і розверзається чорна небесна безодня
(нарешті, у сорок, і не поковзнулась!) -
і тане, і тане під лезом гарячим вже лід..
..Форте. Піано.. -
Останні акорди.
Згасає поволі феєрія
карколомних стрибків
та шалених порухів -
і плавно, плавно
фінальний уклін.
Овації? Оплески? -
Тиша в залі
душить підступним
зашморгом
усіх відболілих зим.. -
так вже просто буває,
коли життєва спіраль
пише свою
останню синусоїду.
Ну, що ж - видих і вдих -
(замикається круг) -
попливлá..
..І допливла білим лебедем
до свого заповітного берега,
де шелест і пух очеретяний
кружляють до неба піднесені,
де вітер у кронах заплетений
грає на арфі еоловій,
де пахне терпко над озером
старими плакучими вербами
і сухожилими лозами,
де по корінні і камені
в´ються барвінкові пагони
і пнеться до сонця по стовбурах
вічно-зелене сузір´я плюща..
