Блаженно, ніби у вальсі!
По небу їх слід невловимий...
Тіні кружляють у танці...
Айстри голівки схилили.
А вишня! Заквітчана срібно!
Пелюсточки дивно складає...
У сутінках, трепетно-ніжно
Метелика в квітці ховає!
Поринуло плесо у спокій...
Лататтям ледь-ледь колихає.
Промінчик сягає глибоко!
І берегу щось повідає
.
Та й місяць , як воїн одвічний!
Комусь простеляє стежину.
І небо тримає в обіймах
Цю казку! Ніби дитину!
Дрімає усе в надвечір'ї...
В тонкі загортаючись шалі.
Вечір підкрався.Спокійно
Полинув степами у далі.
Сутінки. Все пишне і дивне!
Химерно листок завмирає.
Небо схилилось донизу--
Землі колискову співає!
