Листопад. Листя повільно падає
На моє задубіле чоло
І стеля вже більше не радує
І в цьому мені повезло
Бо Лис і Жадан лиш нагадує
Що птахи й пустелі для мене лайно
Повільно я скочуюсь з розуму
Коли з монітора зриваю реальне "Хубло*».
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design