Карпати зашиті в нащадків серцях
ниткою любові мрій і сподівань
хтось втратив хтось рідне залишив у снах
без болю без гріху без випробувань
хтось затих щоб інші могли гідно спати
під копулою вкраденого колись неба
до якого одиниці хочуть ще вертати
для більшості те що було забувати треба
бо церкви порожні бо хрести прогнилі
під якими кості на молитву ждуть
костям не молитись вони там безсилі
ти з душею й тілом про них не забуть
віртуальну свічку думками обшиту
занеси в Карпати щоб їм вдруге жити
