1.
На високій полонині,
Де ромашки білоброві,
З паличок стоять хатини -
Це країна Чесне Слово.
Здавна славилась вона,
Бо таки була чудна.
Чеснословці лиш брехали
Та сусідів обкрадали,
Шкоди різнії робили,
А як їх на цім ловили,
Голосили знову й знову:
- Більш не буду! Чесне слово!
Цар порядок в краю пас:
Їх Величність гонорова
Чеснослов Останній Шанс.
Як сусіди-королі
Цього владцю Чеснослова
За розбої немалі
В бур'яні густім ловили
Та порядно разом били,
" Дайте ще останній шанс",-
Цар кричав,-" Я прошу вас!"
...Повертались королі
Всяк до рідної землі.
Кожен владця зуби шкірив,
Чеснословові не вірив:
- Збреше цар - іще прийдемо!
Та пора змінити тему.
2.
В славнім місті Закаблуки
У Березовім провулку
П'ятикласник-хлопчик жив.
В третю школу він ходив.
Страх любив хлоп'як комп'ютер
Та удома шкоду втнути.
А по шкоді мовить знову:
- Це востаннє, чесне слово!
Сотні раз отак казав,
Слово чеснеє ламав...
Раз зі школи він прийшов,
Нову забавку знайшов:
На столі стрибав-качався!
Стіл не витримав-зламався...
Тато зимно супить брови.
- Більш не буду! Чесне слово!
Де не взявся мужичок,
Борода із кулачок:
- Ми є цар Останній Шанс!
Ваш синок сім по сто раз,
Шкоду роблячи, брехав,
Слово чеснеє ламав.
Він тепер не ваш, а мій!
Хлопця хап - і зник, як стій!
- Не побачим більше сина,-
Каже мамі гірко тато,-
Бо поліції несила
У казках дітей шукати!
Раптом нявка з шафи Кішка:
- В мене є знайома Мишка.
Дар чарівний в Мишки є -
Зубки діткам роздає!..
3.
Що ж школярик? Молодця:
Бух в бур'ян серед сільця!
І пита, піднявши брови:
- Що за край це?
- Чесне Слово!
В тій країні-дивовижі,
Де звичайне красти їжу,
Пасти він овець пішов.
Цар надвечір підійшов.
Хлопець плати пожадає...
- Ти пробач, грошей немає.
То ж до завтра будь здоровий.
Завтра труд твій, чесне слово,
Оплачу за два я дні -
Мусиш вірити мені!
В хлопця засвербів кулак
І царя вгатив він так,
Що в калюжу цар упав
І з калюжі заволав:
- Варта, пастуха хапайте,
До в'язниці укидайте
Та будіть лінивця-ката:
Через три години страта!
Будь померти ти готовий,
Це цареве чесне слово!
Кров злочинную проллю -
Дуже страти-бо люблю!
4.
У в'язниці хлопчик нишкне.
Вибіга із нірки Мишка:
- Чесне царське слово свято,
Хлопчику, запам'ятай,
Коли варта кличе ката!
Геть із камери втікай!
П'ятикласник з страху синій:
Не пробить дубові стіни!
Мишка каже: ,,Знаю чари,
Що послаблять силу кари.
Поверну до мами-тата,
Та не лишиш звичай свій
Слово чеснеє ламати,
То тепера станеш мій!
За брехню, моє дитятко,
Я вкушу тебе за п'ятку!"
5.
В'язень радо крикнув: ,,Згода!"
За вікном знялась негода.
Розвалилася темниця
І довкруж знайомі лиця:
Тато, мама, кішка Машка...
Відсапавсь наш бідолашка
І повів такую мову:
- Стану кращим, чесне слово!
Не брехав і ні на трішки,
Не кусала його Мишка.
Не бажає хлопчик знову
Стріти владцю Чеснослова!
