І ймення стерті снігом-обрусом,
і на столі бойовиська слід...
Невідомість голосить голосом,
та й на лицях убитих лід...
І каски, що стали домівками...
і бруствери, шанці, мости...
Вспомини крутяться плівками
не вже серед вбитих і ти!?
І руки стискають нечутненько...
І холод МG є печать...
Світ цідиться в очі все вузенько
та його не хочеться знать.
І тепло чомусь усередені,
ще мить і ось дім і сімя...
І стежки до смерті всі зведені
по них я пішов із життя...
