|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 48796, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.226.88.126') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 11-09-2020
|
Роздавали коровай на весіллі,
Роздавали по шматочках, як правду,
І горнулись рук пляшки захмелілі,
Черевикам здавши в найми естраду.
Дядько сивий із вусами в пів світу,
Прописавши тост, немов під копірку,
Після чарки в рот напхавши бісквіту,
Намагався якось крикнути: «Гірко!»
Зал його і зрозумів, і підтримав,
Здійнялися молоді над гостями,
І співав хтось і не в такт, і не в риму,
І не пісню, ряд із цифр, до нестями.
Люстри гріли присоромлено стелю,
В хтивих тінях змалювавши весь простір,
І припавши, мовби бджілки, до хмелю,
На виделки курс взяли стійко гості.
Холодцеві не хватало прострацій,
Чорнослив ділив тарілку з реберцем,
Торт, як кари, ждав нещадних люстрацій,
Тамада шукав словечко із перцем.
Десь в далекій комірчині наливка
Прагла столу ув останніх акордах,
І боярина підстрижена гривка
Майоріла, ніби стяг на бігбордах.
Розпашілий дід із сьомого роду
З музикантів жебрав «Білого снігу»,
І, чавивши собі піт в нагороду,
Молодиця в польці йшла в суперлігу.
Серед того всього марева свята
У куточку, як стеблинки бобові,
В поцілунку заплелись молодята,
Вже без «гірко», а лишень по любові.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
