Не падають рядки на аркуш просто,
Вони народжені спочатку з почуттів.
Їх в голові плекали і цінили
А потім народили з вуст німих.
Не можна просто написати вірш,
Не відчуваючи того, про що говориш,
І стати знаменитим лиш словами,
Не перейнявши досвіду ділами.
Шедевр не з'являється з нічого,
Це результат тяжкої праці.
Та визнання не подарунок долі,
Його з зусиллям треба виривати .
Готовим бути до засудження людьми,
Бо ми ж серед митців, як крапля в морі,
Бути у ТОПі можем від нудьги,
І більшість думає, що він знаток у стилі.
Та доля розставляє по місцях,
І крутість визнається в дії,
Бо почуття словами передати,
Це те мистецтво, що не кожен вміє.
