ну ось і все я здався зник замовкнув
і вже ніколи не почую стоп
як пострілів за спиною у вовка
що втік від них і схоронився ловко
знайомтеся це я ваш мізантроп
огидна роля бути ніби кожен
пов’язаний із ніг до голови
у дику гайову чи панську рожу
на щось колись і десь потрохи схожу
як ніби не нажив а наловив
думки слова і дії зовсім різні
нерозуміння видимих речей
як викинуті геть слова із пісні
котра звучить без слів хоч ти їй трісни
як із вогню та в рот а не пече
зелене травоїдних людям сіре
відтінки інші нині на виду
такі що нагло зраджують довіру
такі що особисті понадміру
відсутність їх навряд чи де знайду
та і шукати вже тепер не буду
сама до вовка проситься вівця
брехні наївшись облизнів та бруду
що їх жеруть усі тубільці-люде
дурненькі як і пісенька оця
отож вмиваю руки і наліво
перевдягаю шкіру нанівець
знаходжу сам собі любиме діло
роблю його із захватом і сміло
чекаю на прийдешній свій кінець
і це не все багато ще любові
зосталося у вихорі моїм
скажу можливо дещо на півслові
чи намалюю плями кольорові
в своїм чеканні поки гряне грім
