Не сплю. Не спиться..
Встаю серед ночі,
чи то точніше - перед світанням..
Відгoртаю фіранку -
за вікном -
квадратичний, а тому злий,
бо надто матеріальний
рік дві тисячі двадцять..
а ще за вікном -
осипання цвіту липи,
ясний хвіст комети -
новітньо-мудрої комети
(як за перекладом назви NEOWISE) -
та луска з корони вірусу..
Дивлюся на небо -
Cонце ще ге-eн далеко -
і комета, запалена, мов падаюча зірка -
якa краса неземна! -
мчить серед хмар
головою вниз -
наче передвістя астероїда чи ракети
над північно-східним обрієм.. -
та ну, геть дурнуваті думки!
А, може, і ні?
Бо все ж чомусь не сплю. Не спиться.
Навіть шептунки з ютубських відео напрямку ASMR
чи то амбієнтна медитативна музика
не заспокоюють..
Дивне відчуття.
Якесь тривожне усвідомлення..
що прадавні майї таки мали рацію -
їхній астрономічинй календар
з п´ятитисячолітнім циклом
(себто повторенням)
передвіщав,
що невмолимі жорна кінця світу
почнуть молоти щосили
після грудня року дві тисячі дванадцять..
Тож я тепер намагаюся пригадати,
які ж такі прикметні події
сталися після цього лімітного року
на нашій планеті
(починаючи з рідної України
та закінчуючи світом і Всесвітом)..
Відлік пішов..
PS: комета вже досягла свого перигелію -
тобто найближчої точки дo Сонця -
і над горизонт Землі повернеться
лише через шість тисяч вісімсот років -
а чи ще будемо ще в тім часі існувати ми?)..
