в місці де сни мов ріки
очей твоїх лагідний світ
не надивитись довіку
скільки б не було літ
i запаливши свічку
доля пливе вінком
пісня луною тихою
вплетена в полотно
листком лісової вишні
приховано від людей
наче слезою ввишніх
тихесенько дощ паде
там у чарівно-прозору
тремку глибину джерел
всміхаються дивні зорі
з високих шляхів Небес
i там у освячених водах
хлюпочеться в купелі мрій
найкрасивіше в природі
сонечко перед сном
і відпочившому світу
даруючи світлу любов
росяним ранком квіти
там розстеляє Бог
в місці де сни
мов ріки...
