Мій батько вмів добре клепати коси
Бувало, що й сусіди приходили:
- Ож, Михайле, а виклепай косу
Він надівав свої окуляри
Сідав біля пенька на маленький стільчик
І клепав, схиливши трохи набік голову
- Бачиш, отак треба, з одтяжкою,- казав мені
А я не дуже його й слухав, все було ніколи
А ось з роками дедалі більше роблюся схожим на батька
Так мені кажуть
І ходжу як він, і голову так схиляю
І мій син мене теж не слухає
І теж мабуть колись про це жалкуватиме
