..бризни лиш краплю -
одну-єдину
в мої жили -
а чи ліку, а чи отрути -
мені все їдно -
і я піду-полечу за тобою,
мій поранений пташе
чи то осліплий янголе -
піду, розриваючи асфальт
чи пісок під ногами,
побіжу крізь міський
засмерджений смоґ -
бо мої босі ноги не чутимуть
жару тієї пустелі,
ані каміння, ні скла -
бо мої руки-крила,
мов гостра бритва,
розітнуть сплетіння
дротів та кабелів,
що ув´язнили синю
безодню небес -
я піду крізь сплетіння
коренів,
полечу, розриваючи
згустки хмар..
..Та прóшу в тебе
лиш краплі -
однієї-єдиної -
а чи сльози, чи слини,
чи навіть крові -
мені все одно -
бо в кожному випадку
вона - свята..
..я боюся, так боюся
втратити тебе..
молюся,
як ті,
що завше
спраглі дощу..
