Друже мій, що це?
Що це таке діється? -
ворога не видно, а все одно всі в окопах
чи то в бункерах -
ніби й не атомна війна,
ніби й не нашестя інопланетян,
а все одно боїмося один одного..
..боїмося - параноїдно,
вщент до суцільного відлюдження..
Вибачай, друже мій, з-під маски
якось не можу вволю надихнутися -
а що вже казати про видих -
цей, за сучасними мірками епідеміологів,
найшкідливіший продукт СО2
та ще нескінченної кількості отрут -
оптикою мікроскопа - бактерій та вірусів..
Боюся, друже мій,
що оцей невидимий ворог
не переможе нас
через свою мікроскопічну підступність,
а через те, що поголовно паралізує мозок,
а з ним і волю, і апетит до життя.. -
..адже навколо буяє весна -
онде розквітнув барвінок та алича,
вже бубнявіє яблоня,
верба розпускає зелені коси -
глянь - і береза не хоче бути позаду -
нарядилася сережками,
а сонечко пригріває-припікає -
куди оком не кинь -
повсюди вічний ренесанс та краса..
A ми.. а що ми? -
жертви людської пихи,
мусимо сидіти вдома -
ще трохи -
та й заліземо назад у печери..
Ось тобі, друже,
і пророцтво про прогрес та регрес:
бо туди, де вкаже Перст Божий -
там навіть Цар Природи
нічого не зможе!
Тож добре нам так! -
ось нам і штраф
за нескінченні насмішки
та ароганцію..
Все ж, друже, як би не було,
не падаймо духом -
не піддаваймося страху і паніці -
бо кожну кару треба прийняти гідно,
аби потому радіти Відродженню -
так, як і має бути за Зaконом..
