|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51566
|
| Рецензій: |
96014
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 48247, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.114.8') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Дурда Олександр, 01-03-2020
|
Тихенько птах сіда
На гілку черемшини
І чує як гряде біда
По полю мертвячини
Як бідних душ пітьма
Бреде все через ниви
Як їх стражденна тишина
Через країну лине
"За що на там біда?
За що ми мусим гинуть?"
Говорить тишина,
Як пісня мертвих лине
Як линуть сльози тих дівчат
Що лиця мертвих вже покинуть
Ті бідні лиця своїх чад
Що матері в могили кинуть
Що кинуть на портрет гордині
На радість патріотам кинуть
Щоб мали, що сказать родині
Що все пита, де син їх ниють
Бо горювать не можна нині
А в вогонь нації підкинуть
В яскраве полум'я недолі
По-більше дров закинуть
Тих дров, що дорогі родині
Що в ній міцніли і росли
У чорний пам'ятник могили
Тепер тернами заросли
Так зоросли клеймом гордині
Клеймом свободи, слави і весни
Весни їх неньки України
Що з крові їх плете хрести
Плете високі і побожні
Бо віри полум'я знести
Всім легше буде нині
Ніж з зброєю в руках повзти
Ніж в авангарді, наче в сні
Безцільно по землі повзти
І лиш молиться, в пекла лоні
Де з неба падають зірки
Де падають огні стражденні
Війни, що їй кінця нам не знайти
Де запанує мир лиш в полі
Куди живим нікому не дійти
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
