Заметілі тебе обіймали,
Снігопадом засліплював очі,
Лютував по зимових завалах...
То невже ти весну наторочиш,
Перші дні пропустивши недбало?
Я - не проти, щоб пагоном крокус
Бабака доторкнувсь, а не люди.
Назва "лютень" - для тебе нівроку!
Може й творче натхнення розбуджуєш,
Але це - неабиякий фокус.
По сухому торішньому листу
Дріботять то крупинки, то краплі
І зникають. З художника хистом
Сонце вранішнє променем ла́пає
І мене, й перехожих навмисно.
