Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2616
Творів: 47783
Рецензій: 92641

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Байка

Лев, Заєць та Тигр

© Щєпкін Сергій, 31-12-2019
Вселенські сходини зібрав цар звірів Лев,
На зборах виступив як голова, і доповів,
Що із намісників своїх оце попер
Старого Вовка, бо давно уже хотів.
Той крав багато, менших не любив,
На водопої міг нагнати страху,
А це, сволота, геть ізнахабнів –
Самого Лева десь позаочі послав був на…

Як водиться, царю доповіли,
І от тепер, при всіх, як для науки,
Лихого Вовка на вірьовці притягли,
І прив’язали на три дні до бука.
«Тепер мій зам – Сіренький Заєць! Прошу
Любити й жалувать його, немов царя!
Як має хто до мене дар, чи ношу,
До Зайця йдіть спочатку, він – як я!»

Сказав те цар, і зник. Як ніби й не було…
А Заєць збори всі узяв на себе,
Й не дивлячись, що панство загуло,
Командним голосом як рявкне!!! І, як треба
По пню своєю лапою як дав!
Та що той пень, он шия Вовка – поряд,
І ось її, прив’язану, пор-р-рвав!
За всі ті злочини, що Сірий був накоїв.
Затим побачив Лиса, й поготів
Накинувся загнати в кут рудого,
Та хитрий Лис на гонах зуби з’їв,
Лиш кинув через хвіст: «Шукай дурного!»
І той знайшов! Кабан колись прогнав
Його із поля з кукурудзою смачною,
Тепер же Заєць морду ту впізнав,
На спину скочив, і вже без простою
Почав топтати гриву Кабану,
Той скавучав, як стрижена собачка,
Всі звірі, бачачи цю дивину,
У різні боки від тієї скачки
Розбіглися. А Заєць їх жене!
І кожному пригадує забуте:
Жирафі шию втиснув у земне,
У О́леня зміг роги перегнути,
Слону із люттю ноги потоптав,
Ослу безмозкому начистив рожу,
А що вже мавпі бідолашній наказав…
На люди говорити те не гоже!

Втекли усі, а Заєць все біжить,
Пригадує солодку мову Лева,
Аж раптом бачить, ніби майорить
Хвіст Тигра поміж дальнії дерева.
«Оце йому ще вуса обірву,
Смугастому злодюзі і убивці», -
Подумав Заєць, і чимдуж майнув,
Стрибнувши вуса Тигру смикати на пиці.

Тигр Зайця моментально проковтнув,
І не замітив, чи живого.
На зборах звірів лісу він не був,
І про слова царя не чув нічого.
Із дальніх ловів повертався Тигр,
На території своїй він ставив мітки,
Та завершити коло ще не встиг,
Як Заєць стрибонув поміж повіки.

Ну що ж, тепер із Левом Тигру знову,
Було це вже, на вартість мідяка,
Слід при нагоді поновити спільну мову…
А от мораль у байці знаєте яка?

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86340498924255 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …