Гляну за двері, там ніч чорна.
Зайду у пам’ять, дня нема.
Світ правди мелють брехні жорна.
Скажіть, яка буде мука?
З книжок і з пам’яті читаю.
Там закодоване життя...
Віра, надія, любов, знають
І плоди несуть в майбуття.
Плоди мої, це слів сніпочок,
Яких над Сяном корінці.
Тому вертаю там охоче
Думками у зимові ночі,
З якими я у чужині
Продовжую життєві дні.
30.12.2019р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design