|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47981, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.116.85.102') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Олександр Кучеренко , 16-12-2019
|
Як парость виноградної лози,
чикрижать мову пильно й ненастанно.
"Поперед батька" знов спішить "язик".
Тому за мову битва – не остання.
Поставлена під сумнів, десь на дні,
під товщею пригноблень і репресій.
Висять плакати "Мову – упраздніть!"
І жовч ворожа гусне в жовтій пресі.
Прибрати "за нєнадобностью" пріч!
"Язик в странє", мовляв, у небезпеці.
А мові, мов зерну у льосі, – пріть.
І, як завжди, – чекати з неба спецій.
Родинам же – чекати свіжих трун.
І нічно, й денно – гірко вити мамкам.
В обійми "братні" знову пре хитрун,
розстрілюючи мовну витинанку.
У коло український взявши світ,
все звужує і звужує свій зашморг.
Прокинувшись, на поміч не зовіть,
бо буде дуже пізно й дуже страшно.
А доки ще хиткий витає "мир",
глитай зневагу, мово! Пий цурання!
Ще будуть вам путівки на Таймир,
усім, кого бійці за мову "ранять".
Хоч паростками мова пнеться ввись,
нелегко весь бур'ян довкруг сполоти.
Бо скільки в краще "завтра" тут не пнись, –
розтопчуть і спаплюжать остолопи.
Нащадки колоністів – там і тут.
Між ними, наче миші, – посполиті.
Коли нарешті нас відсіль зметуть
столичні духи – сталін і столипін?
На шальки терезів насів "язик".
Та порухи душі давно не теплі.
Вертай усе, що вижлуктив з лози!
Тобі б додому – грітись в ріднім пеклі.
© Сашко Обрій.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
