простір – не безрозмірна коробка
у котрій гамузом лежить усе і вся
час – не одна на всіх ріка
що несе з минулого у майбуття
створіння – не окремішні судини
у повні змісту, духу чи снаги
світ не скутий в ланцюги законів
ворохобним в’язнем істини й краси
буття не грає в чіт і лишку
за ґратами причинно-наслідкових схресть…
на все і вся лиш вільний вірш
оббілований на риму, ритм і образ
на строфи, смисли і слова
на букви, стилос і чорнила
на білизну паперу, площину листа
на автора і творчий задум
на читача, на дух, наснагу
на простір, час, на світ, буття…
на все і вся –
до крапки у кінці вірша…
