|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51027
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47970, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.137.161.222') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Філософська лірика
|
|
|
| © Олександр Кучеренко , 14-12-2019
|
Знов кличеш з пункту "А" до пункту "Б".
Гойдає невагомість залізниці.
Роки спливають в пошуках тебе.
Несе вагон. Куди? – Яка різниця...
Степи, ліси, річки, мурахи сіл
мигтять, зі свистом драпають в минуле.
Ти знову нас розсіюєш, мов сіль,
ховаючись під прошарком намулу
з емоцій, зайвих слів, образ, людей,
конфліктів, помилок і революцій.
Повз мене невмолимо геть іде
твій плин, твій дух – у куряві й пилюці.
В нестерпно сивій далечі батьків.
В долонях тата, в маминих зіницях.
То мчить, то обступа з усіх боків.
Куди? Навіщо? Хто? – Яка різниця?..
В курганах, в крику зболених рядків,
у хвилі війн, анексій і арештів –
твій спалах... Як би він не мерехтів –
я прагну віднайти тебе нарешті.
Мовчиш... Куди я? Хто? Яка мета?
В обіймах друга, ворога і вальсу
кружляю. Тисне, гусне самота.
Нема кінця і краю в ній зухвальству.
Ти губишся у гострій тишині.
А суть скупої дійсності – товарна.
Мета – немов піщинка у пшоні.
А замість дому – голе риштування.
Життя, я так знайти б тебе хотів.
Десь жеврієш в закоханих зіницях.
Мов зграя вщент засапаних хортів,
тебе наздоганяє залізниця...
© Сашко Обрій.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
