«...Мадонна Саду балакає з Мадонною Ріки»
Ліна Костенко «Сніг у Флоренції»
У тишині дерев, в колисці сон-трави,
Де ніжне срібло місяця на землю пада.
Там причаїлась під м'яким крилом сови
Зеленокоса мавка - то Мадонна Саду.
Віночок з зелені і з білого латаття,
Красу її не знищать попелом віки.
В небесно-синім з дивним переливом платті...
Казкову німфу звуть Мадонною Ріки.
Коли ніч птахом чорним геть летить,
І близько ранок мариться на відстані руки.
Між днем і ніччю - в цю коротку мить
Мадонна Саду балакає з Мадонною Ріки.
