Кажуть, озон пахне приємно і солодко -
особливо восени, коли він тягнеться при землі -
мовляв, дуже небезпечний..
А я.. Я люблю озон після грози -
і вкрай восени -
коли в грудях гірчить..
...........
Гірко, гірко цілується осінь із літом -
зріла дама з вітряним юнаком -
їхнє кохання, звісно, дочасне -
доти, поки баба-зима
не спалить крильця бабкам..
.........
Осінь - шалена, гірка й солодка водночас -
танцює вогненне фламенко
й заодно ронить срібло Півночі
на вранішнє підвіконня -
о, не танцюй-не танцюй цей дивний фламенко-чардаш! -
адже живе полум´я не може єднатися
із задзеркаллям
замерзлих водойм..
.........
І знову, і вже вкотре
тихими лісними стежками
розквітають віяла мухоморок -
як у казці - ціла плантація червоного між зеленим -
і отам, трохи далі - бач, жовтіє шапочка гриба-козака..
.......
Бігла дівчина - губила рясні сльози -
рвала на собі дорогий брокатовий одяг
і руде волосся -
горобина й шипшина
лише махали їй вслід..
.....
Осінь - ані жінка, ані юнка, ані баба -
шалена інопланетянка -
летіла над полями, лісом,
над містом
сіяла золоті пера,
плакала кривавими сльозами
досвітків -
крутилася круг березового стану
у дикім стриптиз-танці -
все чекала, чекала
на свого зрадливого коханця -
і..
повіялася
туманом
до своїх Плеяд..*
---------------
*Плеяди - сузір´я, переважно видиме з Північної півкулі, найяскравіше в північних широтах - від листопаду до березня.
