Ранком стелиться туман
І перехожі цим незадоволені,
Але супроти осені нічого вдіяти
Уже не можуть.
Юна білявка крокувала роздратовано –
Учора вона прийняла обручку
Від свого кавалера,
Але ночами снився їй
Зовсім не він,
І треба тепер навчитися це забути.
Продавці морозива
Розуміючи, що для їхнього
Товару сезон давно минув,
Усе ж відчайдушно
Востаннє викотили на вулиці
Свої возики в примарній надії
Хоч щось продати.
Вуличний бард затягнув
Свої фальшиві пісні,
Сподіваючись, що він увечері
Налигається по самі очі
За гроші, які накидають байдужі слухачі.
Пенсіонери уже дві години,
Як почали прискіпуватися
До молоді, висміюючи їхні
Татуювання і пірсинг.
Баристи в кав’ярнях
Службово всміхаючись,
Робили каву з молоком і без.
Діти у шкільних класах
Перекидали таємно
Один одному записки
Під час уроку,
Пирскаючи в долоні від сміху,
А вчителька робила вигляд,
Ніби це не помітила.
І ніхто не знав,
І ніхто не здогадувався,
Кого саме побачив солдат
На іншому кінці країни,
Після того, як його серце
Перетнула куля
І перед тим, як очі його
Стануть кришталеві.
