"Ніч лагідна і осінь за вікном"
В. М.
ніч лагідна і осінь за вікном
та ще не осінь - подих міжсезоння
у ньому заколисане безсоння
віддячує передосіннім сном
і там на пагорбі стоїть просторий дім
з дашком годинник що у ньому час вмістився
бабусин глечик де ховаються гостинці
хліб зі скоринкою хрумкливою при тім
там світлячки вишіптують стежкú
зозуля зернятко вилущує із шишки
здаються липи понад хмарами заввишки
і човник по річці навпрошки
бо осінь лагідна і ранок за вікном
рядок твій кожен спогад найрідніший
так ненароком пересипле віршем
загорне-вистелить туману молоком
і загаптує птахами неба плис
розшиє листя у тоненьку сухозлітку
чи скажеш і тоді - взялась вона нізвідки
це тільки крони дерев переплелись
