Наші люди здавен давна
на етнічних землях славних
церкви ставили і в них щиро молились...
аж до років сорок сьомих
коли то з церков і домів
на про падіння в незнане вишмарили...
хоч ми жили на чужинах
в серцях жила Україна
та велика й та маленька з Карпат рідних
до якої ми вертали
і про яку ми співали
бо ми в піснях ніколи не були бідні.
й хоч би як були далеко
ми думками як лелеки
повертаємо до себе в наші гори
де бігали по болоні
пасли гуси вівці коні
і втішалися усім що дав нам Творець..
