синоніми
геть все синоніми
синоніми одного
того ж самого…
і ми синоніми теж
ти і я
не ти і не я
ми і вони
всі і один
синоніми
синоніми синонімів…
я
я, я, я -
лише ілюзія омоніму
зарівно як і час
час теж синонім:
всі миті як одна мить
синоніми миті
кадрами кінострічки
де грають актори
не ти і не я
тебе і мене
де ти і я
граємо
себе
до тебе і після мене…
синоніми –
головне не про що
а як:
і я, і ти
і ми, і вони
ні про що
а тільки як –
як я і ти
як ми чи вони
як тут і там
як тепер чи тоді…
одне й теж саме
різним трибом
у всяк спосіб…
головне як
важать лише якості
як точка долучаються до точки
як лінія лягає на лінію
як площина перерізує площину
як барва додається до барви
як дотик відповідає на дотик,
як кадри зливаються у рух
тебе і мене
одне до одного…
якість безпредметна
предмети роз-миті:
лишень рази митей
розами вітрів
ловлять одне одного
дальніми і ближніми
батьками і дітьми
душами і тілами
тобою і мною…
лежимо лицем до лиця
на відстані подиху
на межі розмитого погляду
вдивляємося одне в одного
довго
мовчки
заворожено
ніби у дзеркало
немов у пам’ять
як у незаймане полотно…
тремкими пальцями
бережкими рухами
змішуємо фарби облич
твого і мого
тягнемо лінії вилиць
розкрилюємо брови
виводимо обриси губ
чола
очей
щедро кладемо теплого
м’якого
тілесного…
але барви не змішуються
барви теж синоніми
тільки якості
як
я…
якості не змішуються
навіть якщо змішаємо
синю і жовту фарби в зелену
синє завжди залишиться синім
жовте – жовтим
зелене – зеленим:
не варто плутати фарби і барви
що і як
я і ти…
ось чому ми ні про що
тільки як
тільки якості
тільки я і я…
і десь в одному з тих я
ти або я
не ти або не я
якісь я
різні якості
особливе як
хай і твого чи мого
але не нашого
я…
ми порожні
у нас немає нічого
крім синонімів
безпредметних зусиль
пустопорожньої гри
врядування синонімами:
я – це якість як
як – це якість я
якість – це я як
як я…
всім тілом налягаю на двері
але їх не прочинити
поміж зачиненим і закритим
поміж жовтим і синім
між тобою і мною
між мною і собою…
ні, між мною і мною:
слово повторене двічі
стає синонімом
самого себе
самого і себе…
як будь-яка річ
двері надто ідеальні
аби можна було відкрити закрите
їх ідеальність цілковита
тотальна
репресивна
безжальна…
їх ідеальність чинить наругу
над якостями
над власним як
над точкою, лінією, площиною
які їх окреслюють
увиразнюють
означують
насиллям над я
насиллям я
моїм і твоїм
над твоїм і моїм…
аби нас розділяло будь-що
в тобі, в мені
поміж нами
просто щось
не важливо яке
але тільки не якості
не як
не я
ми, певно, могли би бути разом
полотном
незайманістю
одним…
та ми в полоні якості
ідеального як
у плодоносному лоні я
що вершить світом синонімів
віршить синонімами світів
переспівуючи самого себе
як кулеметною чергою: я, я, я, я, я, я…
я і ти
ти і він
ми
словом
мальовидом
музикою
про що ми?!.
гупочу і гупочу в зачинені двері
кричу
плачу
благаю
переможений
героєм-Гектором
якого грав
який переможений
героєм-Ахіллом
якого грати не хотів
я
ніколи
нізащо…
