Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47410, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.235.6.60')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія сюжетна поема

Затримка літака (поема)

© Юрий Чабан, 19-07-2019
Подивився я в калюжу:
У калюжі лист пожовклий.
Прочитав я лист. Кленовий.
Лист від тебе. Лист мені.
Пишеш ти: «Життя хрінове.
Вже літак на злітній смузі.
Оголошено посадку...»
Далі – смайлики сумні.

Розумію: не встигаєш.
Як же так? – Біда та й годі.
Що ж – в'яжу на вузол небо
І ховаю у рюкзак.
Приголомшений диспетчер
Миттю з будки вибігає:
«Боже мій! Пропало небо!
Не злетить тепер літак!».

Пробігає стюардеса,
А за нею бортмеханік:
«Як це так? - Пропало небо.
От - було і вже нема...»
«Скасувати рейс?» – «Напевно!».
Далі що? – Танок із панік.
Панікують пасажири.
Навкруги лише пітьма.

«Небо! Небо! Де ти? Де ти?» –
Хтось кричить (точніше – виє).
Хтось звертається до Бога.
Показились геть усі.
Я такий – душа поета –
Посміхнувся (я це вмію).
Просто вийшов на дорогу
І – до тебе. На таксі.

Чорним болем пілигрима
Ти писала дивні вірші.
У зло-болісному блюзі
В них братались Бог і чорт.
Я зайшов – і зникла рима.
Говорю: «Мені повір же:
Твій літак на злітній смузі.
То ж – гайда в аеропорт!»

Ти повірити не хтіла.
Прокричала: «Ні! Не треба!
Відчипися! Йди додому!
Я не встигла! Вийшов час!».
Я відкрив рюкзак (от, діло!)
Ну а там - на вузол небо.
Далі – просто до судоми:
Віршеблюз – літакоджаз!

Знов - таксі (в нім не засну я).
Поліцаї-імбіцили.
Перехрестя. Світлофори.
Шлях з безодні до мети.
Щастя все-таки існує.
Є рюкзак. Є небо ціле.
Ну, скажи, - конкретна фора:
На літак встигаєш ти.

***
В аеропорту тим часом істерика тотальна.
Позвали єпископа з архемандритом.
Читають молитви. Торкаються сакрального.
Журналісти роблять сюжети занадто колоритні.
Мовляв, сьогодні там-то й там-то о такій-то годині небо зникло безслідно.
Беруть інтерв'ю в диспетчера – головного свідка.
Намагаються з'ясувати що за цим усим послідує.
Диспетчер розповідає деталі. В його руках - іконка і церковна свічка.

Звичайно, все це виглядає не надто правдиво.
Журналістам доволі складно все це коментувати.
Тут під'їзжає таксі. З нього виходжу я, кажу: «Зараз буде диво!».
І починаю дуже повільно небо з рюкзака діставати.

***
Пройшло години дві. Не більше.
Летів літак. Був дивний вечір.
І ти. І я. І наші вірші.
І десь за обрієм диспетчер.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Маяковський + Іздрик = Іздриковський ?

© Валерія, 19-07-2019

шикарний віршисько,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Янко, 19-07-2019

[ Без назви ]

© Вікторія Т., 19-07-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.42130780220032 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …