Села палили в час весни.
Нас в чужину прогнали,
Щоб ми в обіймах чужини
Тихенько пропадали.
Минули роки. Ті живі,
Що при своїм остались.
Бо ополячились всі ті,
Що рідного цурались.
Живі вони, а їх нема.
Ні в церкві, ні теж в хаті.
Їм мова батьківська чужа.
Їм рідна, чужа матір.
Й народять ще дітей вони
Державі, в якій нині...
І так породжені сини
Стають більмом в родині.
І ні в Карпати, й по-над Сян...
Їм предків не шукати
В могилах, на яких бур’ян...
Їм ця земля не мати...
02.04.2013р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design