Чекала на рожеві перли,
як на обіцяний кораловий присмерк
на березі моря -
потрапила лише на ярмарок
й отримала
дешеву біжутерію..
Чекала на диво - дитину..
але замість того
з´явилися дві дикі чорні кішки з хащів лісу,
що враз перевтілилися у дві рибини
з глибини озера..
Дві рибини, що виплигнули на пісок
і хтось за них з-поза кадру мовив:
"Вибирай:
або біле, або чорне,
або день, або ніч,
або воля, або життя!"
Глянула: дві риби на долонях -
плескочуться, проте не вислизають,
лише ворушаться плавники, вуста, вирячені очі.. -
Зітхнула: "Що ж його робити -
мушу вибирати з-поміж срібної та золотої,
з-поміж Сцилли та Харибди.. -
Коли виберу одну, помре друга.
Виберу другу, здохне перша!
Ні, не можу так!
Не беру жодної!"
А голос з-поза кадру:
"Як все елементарно, Ватсоне!
Забирай обидві - бачиш, вони,
як дві з´єднанí посудини -
безроздільні
як два в одному і один у двох..
Тільки води їм, води негайно!" -
і голос та сон yмить зник..
Коли прокинулася, не встигала дивуватися:
Сонце, наче величезна рожева перла,
визирало з-поза фіоніту хмар -
і шумне, присмеркове, темне море
гойдало його на хвилях та крилах чайок..
а на своїх розімкнутих долонях
знайшла дві прозорі луски
кольору янтару..
