Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2571
Творів: 46714
Рецензій: 91095

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Не зволікай

© Вікторія Штепура, 28-06-2019
Ти куди пішов та на горечко?
Та чого знайшов ти у мороку?
Та у мороку, та у присмерку
Було ясно так, та знавісніло.
Золота роса впала на кущі
Та на чагарі в чарівнім лісі
А лісочок той вже порубано,
А чагарник той вже загублено.
Хащі та кущі, золота роса,
Золота роса та й на небеса
А куди пішов, та чого шукав,
А чого знайшов та не розгадав.
Топче чагарі знавісніла лють,
А куди тепер горе перебуть,
А горе іде та не бариться
Мара постає та не мариться.

А тоді прийде бабуся
З металевою косою та у шматі із сувою,
Із сувою холстиною буде дибати за мною.
Заховати си не вийде, колись час тобі та зійде,
І  розгоне ті почвари, і вгамує усі свари
Мари, муті, коловерті
До самої смерті

Скільки нам іще  залишилося,
Потоптати рясту судилося?
Сонце нагорі, зорі та роса,
Квіти надворі, ясні небеса,
Ясні небеса, чарівна краса,
Дужі рамена лише до часа.
Час не витрачай, не марнуй, не гай
Бо усе це снить, і настане край,
І прийде стара рано зраночку,
І коса зітне ту фіраночку.
І твоя душа по шляху пішла.
Мо там буде щось чи сама імла.
Чи імла чи морок морочений,
Темрява і туга поторочені.
Пустище і пастка там повіки,
І нема нічого най на віки.

І не буде вже нічого
Ані сонця, ані зорі, ані неба, ані волі,
Ані втіхи, ані горя, ані поля, ані моря,
Ані храму, ані брами, ані харчу, ані краму,
Ані хати, ані брата, ані друга, ані ката,
Ані жінки, ані жалю, ані жорна у печалю,
Ані щастя, ані шани, ані слави, ані гани,
Ані боргу, ані торгу, ані парку, ані моргу,
Ані люті, ані муті, ані зла, ані покуті,
Ані хіті, ані шалу твому тілу на поталу,
Лише пустка, лише пастка.
Закінчилась казка…

Гей, не гай,
Нічого не гай та не попускай,
Бо як випустиш, то не втримаєш,
Ніц на цьому світі не отримаєш,
В засвіти підеш – не повернешся,
Обрій перетнеш – не обернешся.
Не  розгониш ті почвари, не вгамуєш тії свари
Мари, муті, коловерті
До самої смерті.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ольга, 05-07-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Уляна Янко, 30-06-2019

Звучить мов пісня...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Шляхтич, 30-06-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81634116172791 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …