Казав Комар: - Як можна, Мухо?
Щодня ти ниєш всім на вухо.
Плітки сплітаєш, дурнувата.
Яка ж ти стала язиката!
Вона ж лише сміється кволо:
- Чого ж мовчать, як маю голос?
- То ти співай, як птах в польоті.
Або ж як жаба на болоті.
- Це я пліткарка? Совість мав би!
Лети, послухай співи жаби!
Комар почув, стрибнув зі злості.
Шмигнув до Жаби тут же в гості.
- Ропуха, ви мене звиняйте,
Мені щось гарне заспівайте.
А Жаба рада, щиро кличе:
- Ходи, сідай ось тут поближче.
Махнув язик її, як жало.
І комара, на жаль, не стало.
