Не спішилися роки
Як це роблять нині
Своїм руслом знай плили
А люди на спині
Хрест Спасителя несли
Молились до Бога
Він був батьком в ті часи
І всім як дорога.
Наш народ за руку вів
Помагав в потребі
Люди чули правди спів
І бачили небо
З часом все мінялося
Проминали роки
Світ десь тратив своє я
В край ішов неспокій.
Ми йшли в обійми гріха
Гріх був нам родина
Тому-то рідна земля
Ішла у руїну
І бачили вороги
Наші негаразди
Й несли свої хоругви
В край де нема ґазди.
І так то наш рідний край
Попадав в руїну
Сестри пута і нагай
Несли в Україну
Затихали молитви
Завмирала віра
А наші псевдо сестри
Лізли у наш вирій
В серцях наших ворог сів
Пропадали мрії
А в душах родився гнів
Його ворог сіяв
Ми молилися будь як
Гріх в серці мов в скрині
Коле неначе будяк
Як вчора так нині
Запитання ставить світ
Я себе питаю
Чому то стільки сиріт
У рідному краю
Лиш запитання німі
Приснули як діти
Ми хоч горді лиш сумні
Нам багато вчитись
u11/1
