*
Ця земля завжди була прохідним двором,
Тут рівнина практично ніде не стає ребром,
Кажуть, ангел колись торкнувся її пером.
Щоб її зрозуміти потрібен бром.
Ця земля завжди відпускала своїх дітей
У чорні поля, у глевкий червонястий глей.
На мільйон життів припадає мільйон смертей.
Її мапа мінлива, немов Протей.
Тут куди не кинь проступає волога хтонь.
Надобраніч, країно. Боже тебе боронь.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design