| © Сергій Двірний, 21-04-2019
|
Мислення – мисливство,
повсякчасне полювання на жертву,
у корчастих хащах темрявого минулого,
на квітучих полях залитого сонцем майбуття,
про що б не думав,
думка – інстинкт полювача,
постійно загострена на вбивства й панування,
гнана непогамовним страхом,
вічно голодними пожаданнями,
у нескінченному полюванні,
де кожен, воднораз, і мисливець, і жертва,
завжди впольований думкою,
кожної миті у полоні мислення,
мисливець, що блукає кривавими росами жит,
влучним словом прокладає шляхи добра і зла,
від жертви до жертви,
від полювання до полювання,
думка – лишень інстинкт самозбереження,
що на найкоротшу мить випереджує тебе,
аби ти випередив жертву,
випередив інших мисливців,
тож, твоя думка завжди попереду тебе,
твоє мислення постійно тебе упереджує,
повсякчас повністю поглинутий мисливством,
не можеш уникнути полювання,
бо, боїшся стати жертвою?
боїшся себе не вберегти?
боїшся, що не маєш часу не думати?
боїшся, що без полювання не знайдеш собі місця?
що, облишивши хижі інстинкти мислителя,
вийдеш, потопом, із власних берегів?..
Твоя правда: мислиш – отже існуєш,
снуєш ненаситне «і» від жертви до жертви,
розмірюєш загонами Єлисейські поля,
сплітаєш тенетами непролазні Раї,
де ватаги мисливців ревно змагаються думками,
де, навіть, Господь Бог грізно полює на гріх…
Думаючи так про думку, теж полюю,
полюю на полювання, яким упольований,
осмислюю мисливця хитромудрістю мисливства,
упереджую власну упередженість думкою,
думкою про упередженість думками,
немовби слово поставлене на початок,
здатне стати тілом…
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
